Франчайзинг в Украине Мир франшизы или франчайзинг по-украински

При організації, плануванні та реалізації франчайзингу слід розуміти питання руху коштів. Значні розміри оподатковування можуть впливати на фінансове положення франчайзера і його можливості фінансувати свої зобов’язання з доходів, одержуваних від франчайзі. Питання обліку, оподатковування мають враховуватися при реалізації національного і міжнародного франчайзингу. З метою запобігання зайвих податкових витрат договір франчайзингу треба правильно структурувати, особливо щодо видів платежів.
Чинне українське законодавство не визначає особливостей оподатковування франчайзингу, що відповідно до договору може поєднувати кілька господарських операцій (наприклад, рекламну підтримку, продаж устаткування, сировини, товарів зі знижками, передачу прав на об’єкти інтелектуальної власності, лізинг основних коштів і т. д.) - Кожна така операція у рамках договору франчайзингу має свої особливості оподатковування. Тому податковий аналіз діяльності за договором франчайзингу слід проводити виходячи з конкретних взаємин франчайзера і франчайзі і загальних положень податкового законодавства.
Варто розглянути деякі особливості оподатковування франчайзингу основними податками, зокрема податком на прибуток, ПДВ і податком на репатріацію доходів нерезидента при реалізації найважливішої його функції — передачі в користування на визначених умовах прав на об’єкти інтелектуальної власності (торгових марок, ноу-хау), що аналізувалися, а також досліджені нами можливості отримання пільг при здійсненні франчайзингових проектів із впро¬вадженням та постачанням інноваційних продуктів або продукції.
Податок на прибуток. Для цілей оподатковування подат¬ком на прибуток, винагороду за договором франчайзингу (включа¬ючи первісний внесок) може розглядатися як плата за надання по¬слуг. Зокрема, під продажем послуг розуміють будьякі операції цивільно-правового характеру з надання послуг, надання права на користування чи розпорядження нематеріальними активами й іншими, відмінними під товарів, об’єктами власності, передачу пра¬ва на підставі авторських чи ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об’єктів авторського права, винаходів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності (ст. 1.31 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”).
Відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (ст. 4.1) до валового доходу належить загальна сума доходу платника податків від усіх видів діяльності. Тому винагорода, виплачувана франчайзі франчайзеру за договором франчайзингу, буде включатися у валовий дохід франчайзера. Датою збільшення налового доходу франчайзера буде дата події, що відбулася раніше: одержання винагороди від франчайзі на банківський рахунок чи дата фактичного надання послуг франчайзером.
Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” конкретно не обговорено, що винагорода за договором франчайзингу може належати до валових витрат франчайзі.
Однак ст. 5.2.1 зазначеного Закону встановлено, що валові витрати — це будь-які витрати у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва та продажем продукції (робіт, послуг). Отже, виходячи із загального принципу, винагорода за договором франчайзингу має включатися до складу валових витрат франчайзі. Датою збільшення валових витрат франчайзі буде дата першої з подій: виплати винагороди франчайзеру чи фактичного одержання послуг від франчайзі. Слід зазначити, що якщо винагорода за договором франчайзингу кваліфікується як роялті, то відповідно до ст. 5.4.2 цього Закону валові витрати франчайзі збільшаться в момент виплати роялті.
Податок на додану вартість. Об’єктом оподатковування ПДВ за ставкою 20%, крім іншого, є продаж послуг на території України, а також одержання послуг, наданих нерезидентом, для їхнього використання і споживання на території України. Тому при договорі франчайзингу між резидентами податкове зобов’язання з ПДВ за ставкою 20% виникне у франчайзера, виходячи з договірної вартості винагороди, у податковий період (місяць), протягом якого були отримані винагороди від франчайзї чи оформлення документа, що свідчить про надання послуг франчайзером. Для випадків, коли франчайзером виступає нерезидент, податкове зобов’язання з ПДВ виникне для франчайзі на дату виплати чи винагороди оформлення документа, що свідчить про надання послуг франчайзером, залежно від того, яка подія здійснилася раніше.
Слід зазначити, що франчайзі буде мати право на податковий кредит (тобто відшкодування ПДВ) за умови, що франчайзинтова винагорода належить до його валових витрат (тобто витрат на господарську діяльність). Якщо франчайзі буде нерезидент, то зобов’язання з ПДВ у франчайзера-резидента виникне за нульовою ставкою, якщо послуги призначені для використання і споживання за межами України.
Якщо винагорода за договором франчайзингу буде кваліфікуватися як роялті, податкове зобов’язання ПДВ не виникне. До роялті, зокрема, належать будь-які платежі за придбання патенту, зареєстрованого знака на товари чи послуги торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного чи наукового досвіду (ноу-хау). Не розглядаються як роялті платежі за одержання зазначених об’єктів власності у володіння чи розпорядження, власність особи, коли умови користування такими об’єктами власності надають право користувачу продати такий об’єкт чи обнародувати секретні креслення, моделі, формули, процеси, ноу-хау, за винятком випадків, коли таке обнародування є обов’язковим за законодавством України.
Виконання франчайзингових проектів із впровадженням та постачанням інноваційних продуктів або продукції
Учасникам франчайзингової мережі слід також враховувати особливості законодавства України, що дають можливість отримати пільги при впровадженні інновацій у рамках створення франчайзингових підприємств або одиниць франчайзі за участю закордонних та національних франчайзерів. Маються на увазі такі франчайзингові проекти, франчайзингові продукти та продукція, а також франчайзингові підприємства, що відповідають нормам інноваційного проекту, продукту, продукції та підприємства відповідно до Закону України “Про інноваційну діяльність”, який встановлює форми стимулювання інноваційних процесів І спрямований на підтримку розвитку економіки України інноваційним шляхом.
Згідно із зазначеним Законом інноваційним визнається проект, яким передбачаються розробка, виробництво і реалізація інноваційного продукту і (або) інноваційної продукції. При цьому Інноваційною продукцією визнаються результати виконання інноваційного проекту і науково-дослідної і (або) дослідно-конструкторською розробкою нової технології (у тому числі — інформаційної) чи продукції з виготовленням експериментального зразка чи дослідної партії і є реалізацією (впровадженням) об’єкта інтелектуальної власності (винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, селекційного досягнення тощо), на які виробник продукту має державні охоронні документи (патенти, свідоцтва) чи одержані від власників цих об’єктів інтелектуальної власності ліцензії або реалізацією (впровадженням) відкриттів. Крім того, розробка продукту має підвищувати вітчизняний науково-технічний і технологічний рівень, цей продукт вироблено (буде вироблено) вперше в Україні, або якщо не вперше, то порівняно з іншим аналогічним продуктом, представленим на ринку, він є конкурентоздатним і має суттєво вищі техніко-економічні показники. Інноваційна продукція є результатом виконання інноваційного проекту та має ті самі ознаки, новини, що й інноваційний продукт. Для інноваційних проектів необхідно здійснити їх державну реєстрацію, для інноваційного продукту та інноваційної продукції — відповідне кваліфікування за результатами експертизи.
При застосуванні норм цього Закону інноваційним підприємством має визнаватися таке франчайзингове підприємство (об’єднання підприємств) будь-якої форми власності, якщо більше ніж 70% обсягу його продукції (у грошовому вимірі) за звітний податковий період є інноваційні продукти і (або) інноваційна продукція. Отже, у разі, якщо франчайзингові проекти відповідають вимогам інноваційних, то при їх реалізації можуть застосовуватися пільги з оподаткування і митного регулювання інноваційної діяль¬ності згідно зі статтями 21 і 22 Закону України “Про інноваційну діяльність”.
Пільги, які відповідно до чинного законодавства можуть бути використані безпосередньо до фрапчайзингу, варто сформулювати таким чином:
Здійснення оподаткування об’єктів франчайзингової діяльності у порядку, за яким 50% податку на додану вартість за операціями з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), пов’язаних з виконанням франчайзингових проектів, і 50% податку на прибуток, одержаний від виконання цих проектів, залишаються у розпорядженні платника податків, зараховуються на його спеціальний рахунок і використовуються ним виключно на фінансування інноваційної, науково-технічної діяльності і розширення власних науково-технологічних і дослідно-експериментальних баз.
Дозвіл на здійснення франчайзинговим підприємством прискореної амортизації основних фондів і встановлення щорічної 20-% норми прискореної амортизації основних фондів.
Сплачення франчайзинговим підприємством земельного податку за ставкою у розмірі 50% діючої ставки оподаткування.
Звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, сировини, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів (крім підакцизних товарів), що потрібні для виконання пріоритетного франчайзингового проекту, яким передбачається випуск інноваційного продукту, щодо якого прийнята постанова Кабінету Міністрів України про його особливу важливість.